четверг, 6 мая 2010 г.

Сьогодні вранці на дорозі до школи проходила мимо дитячого садочка,там шалено багато діточок,і всі такі кольорові,всі щось щебечуть і так гарно бавляться один з одним.Чомусь похолоділо в грудях,бо пам"ятаю,коли мені було чотири рочки я достименно переконувала свою виховательку,що скільки б років не пройшло,я завжди приходитиму до неї і вона розповідатиме якусь цікавину,"те,що я ще не знаю".А тепер ще зовсім краплиночка і прощавай,крихітко,твоє дитинство.Прощавай твій маленький ще дитячий світ і привіт фінансово-матеріальні проблеми,привіт світу,де ніхто нікому нічого  не винен і ніхто нікому не радий.це якось так небажанно.і страшно.Хотілось мати чарівну паличку,тоді б мене все влаштовувало.

Комментариев нет:

Отправить комментарий